Завдання ІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка

Завдання ІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка

Вік учасників: 10-12 років

1. Творче завдання

Тарас Шевченко писав у одному з віршів:

I вирiс я на чужинi

I сивiю в чужому краї:

То одинокому менi

Здається — кращого немає

Нiчого в бога, як Днiпро

Та наша славная країна...

Поміркуйте над значенням цих рядків? Чому рідна сторона видається поетові наймилішою? 

Напишіть невеличкий твір (орієнтовний обсяг: 1-2 сторінки) на тему «Думкою я лину в Україну». У творі поясніть, чому для людини важливо відчувати духовний зв'язок із рідною землею. Розкажіть про власний досвід: що допомагає Вам підтримувати зв'язок з Україною (книжки, розповіді бабусь і дідусів, глобальний інформаційний простір, родинні фотоальбоми тощо). У творі використайте називні речення.

Завдання ІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка

Вік учасників: 13-14 років

1. Творче завдання

Тарас Шевченко писав у вірші «Не нарiкаю я на Бога…»:

Орю

   Свiй перелiг — убогу ниву! —

   Та сiю слово. Добрi жнива

               Колись-то будуть.

Напишіть твір-роздум на тему: «Чи вірю я в силу слова?» (приблизний обсяг: 2-3 сторінки). У творі використайте називні речення, однорідні означення, прикладки та складені присудки.

Подумайте, чи мав рацію поет, коли писав, що в майбутньому «добрі жнива» з його слова нарешті зійдуть? Чи справді слово може мати потужний вплив на світогляд людини, розвиток нації? Чи промовляють слова наших пращурів до їхніх нащадків у майбутньому?

Завдання ІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка

Вік учасників: 15-16 років

1. Творче завдання

Прочитайте уривок із вірша української поетеси Ліни Костенко:

Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
несказане лишилось несказанним.

…

Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.

Як Вам здається: чи сучасна молодь може освідчуватися в коханні, послуговуючись українською поезією? Наскільки інтимна лірика відображає психологію, почування, мислення сучасної молоді? Чи промовляє поезія                      Т. Шевченка, П. Тичини, М. Рильського, В. Симоненка, Л. Костенко до теперішніх юнаків і дівчат? У чому ця поезія «сучасна»? А в чому вона може видаватися «застарілою» для молоді?

Висловіть власну точку зору у формі твору (3-4 сторінки), підтверджуючи тезу аргументами (з життя, з літератури тощо) або спростовуючи її.

Завдання ІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка

Вік учасників: 17-19 років

1. Творче завдання

Знаний український літературознавець, професор, доктор філологічних наук Григорій Клочек в одній зі своїх шевченкознавчих статей розмірковує: «Ця невеличка поезія є хрестоматійною – її знає кожен, хто навчався в українській школі. Проте скажемо більше: вона належить вічності, тобто належить до тих творів, які не піддаються руйнівному впливу часу. Є чимало підстав стверджувати, що з плином років її художня цінність набуватиме  постійного оновлення, – і тут аж напрошуються порівняння зі все зростаючою номінальною вартістю живописних полотен, що належать видатним майстрам пензля... П’ятнадцятирядковий вірш Шевченка саме тому належить вічності, що він ніби зупинив мить вічноплинного часу. Зупинив, щоб показати перебіг травневого вечора в українському селі середини ХІХ століття». Звичайно, в уривку йдеться про вірш «Садок вишневий коло хати» Т. Шевченка.

Поміркуйте: наскільки подібне тлумачення згаданої поезії видається Вам правомірним і підставовим?

Напишіть твір-роздум (3-4 стор.) філософського характеру про те, яким є Ваш «садок вишневий» із перспективи ХХІ століття? Чи є «садок вишневий коло хати» сьогодні символом української душі, нетлінним символом духовності й моральної краси нації? Якими, на Вашу думку, постають сучасні «садки»? І, може, це вже не садки, а величезні урбанізовані й інформатизовані мегаполіси? Наведіть власні аргументи «за» або «проти».

Завдання ІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка

Студенти коледжів

1. Творче завдання

У статті «Повернення Сізіфа» на пошану видатного українського літературознавця академіка Івана Дзюби Оксана Пахльовська зазначила: «Ім’я Івана Михайловича Дзюби часто супроводжується визначенням – “совість нації”. У суспільстві, яке ще вчора перебувало в координатах “радянської мови”, що вивітрила і спотворила зміст усіх людських понять, і це словосполучення набуло певної інерційності. Однак саме сьогодні важливо зрозуміти його зміст – крізь призму перемог і поразок останніх років, і, зокрема, крізь призму цього театру абсурду, який панує нині в політичному і культурному житті України».

На Вашу думку, в який спосіб сьогодні має відбуватися переосмислення таких понять, як «совість нації», «духовність», «суспільне призначення митця», «національний геній» тощо? Чи остаточно ці лексеми мають утратити сенс у ХХІ столітті? За яких умов можливе повернення цих слів? Що в такому разі має відбутися в суспільстві? Відповідь обґрунтуйте у формі твору-роздуму (обсяг: 3-4 сторінки).

Завдання ІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка

Студенти університетів та академій

1. Творче завдання

У статті «Україна і Європа в 2001-му: десятиліття втрачених можливостей» знаний літературознавець, професор Римського університету «Ла Сап’єнца», доктор філологічних наук Оксана Пахльовська зауважує: «Складність ситуації полягає в тому, що, незважаючи на кризу в стосунках між Європою та Україною сьогодні, “бути чи не бути” України цілковито залежить від міри її інтеґрації в європейський консорціум. Можна дискутувати форми й динаміку цієї інтеґрації. Але поза всякою дискусією категорична необхідність цієї інтеґрації, якщо майбутня Україна мислиться в категоріях держави, нації, культури».

Напишіть твір-роздум суспільно-політичного або суспільно-філософського характеру на тему «Україна в 2021: мій погляд у майбутнє» (орієнтовний обсяг: 4 сторінки). Спробуйте подискутувати з поданими твердженнями Оксани Пахльовської, аргументувавши, наскільки вони актуальні сьогодні? А в майбутньому?

Поясніть тезу про те, чому Україна має мислитися в категоріях держави, нації та культури.