ПРЯМА МОВА. 11 КЛАС

Пряма мова. Цитата.

1326. Речення з непрямою мовою (розділові знаки пропущено)

А Чується немолодий голос хазяйки та двері, двері зачиняйте.

Б Це ти, Андрію спитала з полу мати.

В Дивіться гукнула тепер ми, як боги!

Г Диктатори, королі, імператори гукали, що вони є символом доби.

Д Диктатори, королі, імператори гукали ми — символ доби.

1327. Речення з непрямою мовою (розділові знаки пропущено)

А Проводжає мати сина і шепоче мужній будь!

Б Павлюк кричить, щоб він негайно злазив. Хай уже вони, а він куди!?

В Павлюк кричить негайно злазь! Кажу тобі, негайно! Ну, хай вже ми.

А ти куди, а ти?!

Г Панове судді, я прошу пробачення сказав Горбань.

Д І тукнуло військо хором ми готові йти до бою, краще смерть, ніж вічний сором!

1328. Речення з непрямою мовою (розділові знаки пропущено)

А Еге подумав Остап так ось воно що!..

Б А де ж батько запитав Дмитро.

В Нам сказали щоб ми йшли своєю дорогою.

Г Нам сказали ідіть своєю дорогою.

Д Ні, не клич мене, весно казала я їй не чаруй і не ваб надаремне.

1329. Речення з непрямою мовою (розділові знаки пропущено)

А Ти до землі всім серцем прихились мені шепоче рідна Україна.

Б Ти все запам'ятала спитав він і додав зустрінемося завтра.

В Ці каже дяк хоч легко умирають.

Г Доводила одна нікчемність підлабузництво — це чемність.

Д Доводила одна нікчемність що підлабузництво — це чемність.

1330. Речення з непрямою мовою (розділові знаки пропущено)

А Старенький все ще бубонить про те що коли він у бурсі пізнавав науки Афіни й Рим пройшли крізь його руки.

Б Іде, старенький, все ще бубонить коли я в бурсі пізнавав науки Афіни

й Рим пройшли крізь мої руки.

В Я — злодійка вимовила стара.

Г А весна говорила послухай мене! Все кориться міцній моїй владі.

Д Не говори печальними очима те, що бояться вимовить слова.

1331. Правильно оформлено цитату в реченні

А В. Сухомлинський писав: що «Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної людської вихованості, ні духовної культури».

Б Улюблений вислів Рильського був: «Сім раз добре подумай про кого-

небудь погано, а за восьмим зроби йому хороше».

В Арістотель не приймав учення Платона про ідеї. Платон мені друг,

але істина — ще більший мій друг — відомий його афоризм.

Г Михайло Коцюбинський... в новелі «Іпіегтегго» писав «Сонце! Я

вдячний тобі. Ти сієш у мою душу золотий заспів — хто знає, що

вийде з того насіння. Може, вогні?»

Д «Садок вишневий коло хати.

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть...»— ці поетичні рядки Тараса Шевченка хвилюють своєю простотою, ліризмом і пронизливим сумом за Україною.

1332. Правильно оформлено цитату в реченні

А Давно стали крилатими Шевченкові слова: «І чужому научайтесь, й

свого не цурайтесь!»

Б «Лише праця», — підкреслює Іван Франко, — «світ таким як є зробила».

В Олесь Гончар писав про І. Котляревського, що «Він невіддільний від

свого народу й від того ґрунту, що живив його творчість».

Г Аналізуючи творчість Лесі Українки, Максим Рильський писав: що

«вона почала ліричними поезіями, і ліричної струни не занедбала...до кінця віку».

Д Розцвітає людина в щасті, а не в журбі, в світлі, а не в темряві й не-

знайстві, в сім'ї, а не в розлуці, і ніколи не в неволі, — писав О. Дов-

женко в нотатках до багатотомної епопеї про Дніпро «Золоті ворота».

1333. Правильно оформлено цитату в реченні

А Шевченко був глибоко переконаний: що український нарід порве

кайдани колоніалізму, тому й заявляв «Встане правда! встане воля!»

Б Олесь Гончар пише, що Леся Українка: «поряд із Шевченком, Фран-

ком, Панасом Мирним, Коцюбинським... наполегливо розвивала й

зміцнювала літературну мову...».

В У статті про О. Кобилянську сказано, що «Класичним зразком алего-

ричної мініатюри є її поезія у прозі «Рожі».

Г Життя іде і все без коректур,

І як напишеш, так уже і буде.

Ліна Костенко

Д Рядки з поезії І. Франка «лиш боротись — значить жить»; «книги —

морська глибина»; «якби ти знав, як много важить слово» давно вже

стали афоризмами.

1334. Правильно оформлено цитату в реченні

А Борис Буряк пише: «Що в художній структурі сценаріїв і фільмів

Олександра Довженка завжди присутній сам автор».

Б Слово для Лесі Українки — це гострий, безжалісний меч..., що здійма в

вражі голови з плеч».

В Шевченкове «.. .треба миром, Громадою обух сталить...» завжди зву-

чить як гасло.

Г Тарас Шевченко вірив у велике майбутнє України й українського на-

роду і палко закликав своїх земляків:

«І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь,

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того діти цураються,

В хату не пускають...»

Д Шевченко був глибоко переконаний, що український народ порве

кайдани колоніалізму, тому й заявляв: «встане правда! встане воля!»

1335. Правильно оформлено цитату в реченні

А Максим Рильський пише, що Леся Українка справжнього друга

знайшла в особі Івана Франка, з яким: «інколи заходила, однак, у го-

стрі суперечки, хоч ніколи не тратила пошани до геніального стар-

шого товариша».

Б «Борітеся — поборете, Вам Бог помагає!» Цими словами Т. Шевчен-

ко став на захист усіх поневолених.

В «Мій давній друже! Мушу я з тобою Розстатися надовго»: такими ря-

дками розпочинає Леся Українка елегію «До мого фортепіано».

Г Потім філософ здивував його такими словами, скажіть матінці-

цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.

Д «Українське слово не просто заявило про своє воскресіння: воно до-

вело на повен голос, що не підвладне ні русифікації, ні онімечуван-

ню, ні мадяризації, що воно — велике слово великого народу»